Простий
пошук
Розширений
пошук
Покажчики
Професійний
пошук
Рубрикатор
НБУВ
Розподілений
пошук

Бази даних

Наукова періодика України - результати пошуку

Книжкові видання та компакт-диски
Журнали та продовжувані видання
Автореферати дисертацій
Реферативна база даних
Наукова періодика України
Тематичний навігатор
Авторитетний файл імен осіб
Mozilla Firefox Для швидкої роботи та реалізації всіх функціональних можливостей пошукової системи використовуйте браузер
"Mozilla Firefox"
Вид пошуку
Повнотекстовий пошук
 Знайдено в інших БД:Реферативна база даних (2)
Список видань за алфавітом назв:
A  B  C  D  E  F  G  H  I  J  L  M  N  O  P  R  S  T  U  V  W  
А  Б  В  Г  Ґ  Д  Е  Є  Ж  З  И  І  К  Л  М  Н  О  П  Р  С  Т  У  Ф  Х  Ц  Ч  Ш  Щ  Э  Ю  Я  

Авторський покажчик    Покажчик назв публікацій


Пошуковий запит: (<.>A=Оссовський О$<.>)
Загальна кількість знайдених документів : 9
Представлено документи з 1 до 9
1.

Палієнко Р. К. 
Порівняльна оцінка розповсюдженості спайкового процесу очеревини залежно від різних методів обробки культі червоподібного відростка (експериментальне дослідження) [Електронний ресурс] / Р. К. Палієнко, Є. В. Цема, О. В. Оссовський // Науковий вісник Ужгородського університету. Серія : Медицина. - 2015. - Вип. 1. - С. 153-157. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/UNUMED_2015_1_32
Попередній перегляд:   Завантажити - 579.616 Kb    Зміст випуску     Цитування
2.

Лурін І. А. 
Порівняльний аналіз методик лапароскопічної апендектомії [Електронний ресурс] / І. А. Лурін, О. В. Оссовський, Є. А. Шудрак // Хірургія України. - 2015. - № 4. - С. 61-66. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/KhU_2015_4_12
Мета роботи - оцінити ефективність різних методик лапароскопічної апендектомії за допомогою порівняльного аналізу. В дослідження було залучено 480 хворих з гострим апендицитом, з них 376 (78,3 %) чоловіків - 104 (21,7 %) жінки віком від 17-ти до 65-ти років (середній вік - (<$E28,2~symbol С~0,3>) року). Хворих було розподілено на 3 групи: 378 хворих, яким було виконано стандартну лапароскопічну апендектомію (СЛА), 36 хворих, яким виконано однопортову апендектомію (ОПА), і 66 хворих, яким виконано двопортову апендектомію (ДПА). Групи були порівнянними за середнім віком, співвідношенням статей, формами апендициту. Оцінку результатів оперативного втручання проводити за такими показниками тривалість оперативного втручання, кількість доз знеболювальних препаратів у післяопераційний період, тривалість періоду відновлення перистальтики, ліжко-день, термін непрацездатності, частота інфекції зони хірургічного втручання (ІЗХВ), частота післяопераційних гриж, косметичний ефект (сумарна довжина рубців). В групі ОПА найбільшими були середня тривалість оперативного втручання - (61,8~symbol С~1,3>) хв (<$Eroman p~<<~0,05>), середня кількість доз знеболювальних препаратів - (<$E2,75~symbol С~0,09>) дози (<$Eroman p~<<~0,05>), тривалість періоду відновленнчя перистальтики - (<$E2,3~symbol С~0,0>) доби (<$Eroman p~<<~0,05>), ІЗХВ виникла у 18-ти (3,8 %) хворих. У групах СЛА та ДПА часта хворих із ІЗХВ становила відповідно 2,9 та 3,0 % і була достовірно меншою за таку у хворих групи ОПА - 13,9 % (p = 0,004). Термін непрацездатності в групах СЛА і ДПА достовірно не відрізнявся - відповідно (<$E8,9~symbol С~0,1>) та (<$E9,2~symbol С~0,1) доби (p = 0,218) і був нижчим за такий у групі ОПА - (<$E10,2~symbol С~0,2>) доби (p = 0,001). Післяопераційні грижі протягом року після апендектомії виникли у 8-ми (1,7 %) хворих: у 3-х (0,8 %) - в групі СЛА та у 5-ти (13,9 %) - у групі ОПА (p = 0,001). Сумарна довжина післяопераційних рубців виявилася найменшою у хворих групи ДПА ((<$E1,60~symbol С~0,02>) см) у порівнянні з іншими групами, а у хворих групи СТА - меншою за таку у хворих групи ОПА ((<$E2,10~symbol С~0,01>) см проти (<$E3,50~symbol С~0,02>) см), усі <$Eroman p~<<~0,001>. Висновки: ДПА відрізняється від СЛА і ОПА достовірно меншим застосуванням доз знеболювальних препаратів ((<$E0,36~symbol С~0,01>) дози), швидшим відновленням перистальтики ((<$E1,1~symbol С~0,0>) доби), меншим ліжко-днем ((<$E2,4~symbol С~0,1>) доби), меншою сумарною довжиною післяопераційних рубців. За терміном непрацездатності, частотою ІЗХВ і післяопераційних гриж ДПА та СЛА не відрізнялися (всі <$Eroman p~>>~0,05>) і були кращими за аналогічні показники у порівнянні з ОПА (всі <$Eroman p~<<~0,05>).
Попередній перегляд:   Завантажити - 1.26 Mb    Зміст випуску    Реферативна БД     Цитування
3.

Оссовський О. В. 
Морфометрична характеристика змін в культі червоподібного відростка після апендектомії [Електронний ресурс] / О. В. Оссовський, Є. В. Цема, В. Є. Сафонов, М. Б. Хомінська // Український журнал малоінвазивної та ендоскопічної хірургії. - 2016. - Vol. 20, № 1. - С. 18-21. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Ujmekh_2016_20_1_6
Попередній перегляд:   Завантажити - 89.968 Kb    Зміст випуску     Цитування
4.

Палієнко Р. К. 
Порівняльна оцінка методик лапароскопічної апендектомії [Електронний ресурс] / Р. К. Палієнко, О. В. Оссовський // Науковий вісник Ужгородського університету. Серія : Медицина. - 2016. - Вип. 1. - С. 66-73. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/UNUMED_2016_1_15
Попередній перегляд:   Завантажити - 534.587 Kb    Зміст випуску     Цитування
5.

Лурін І. А. 
Гістологічна характеристика культі червоподібного відростка залежно від методики її обробки (експериментальне дослідження) [Електронний ресурс] / І. А. Лурін, Є. В. Цема, О. В. Оссовський // Сучасні аспекти військової медицини. - 2015. - Вип. 22(1). - С. 316-325. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Savm_2015_22(1)__42
Попередній перегляд:   Завантажити - 5.731 Mb    Зміст випуску     Цитування
6.

Лурін І. А. 
Гістологічні та морфометричні характеристики кукси червоподібного відростка за різних методів його обробки [Електронний ресурс] / І. А. Лурін, М. В. Гнатюк, І. О. Сероштанова, О. В. Оссовський // Сучасні аспекти військової медицини. - 2014. - Вип. 21. - С. 137-146. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Savm_2014_21_20
Попередній перегляд:   Завантажити - 2.423 Mb    Зміст випуску     Цитування
7.

Лурін І. А. 
Досвід лікування хворих з хірургічною патологією в умовах медичної роти механізованої бригади [Електронний ресурс] / І. А. Лурін, С. А. Сапа, О. В. Оссовський, Д. В. Лось // Сучасні аспекти військової медицини. - 2010. - Вип. 17. - С. 79-83. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Savm_2010_17_12
Попередній перегляд:   Завантажити - 1.64 Mb    Зміст випуску     Цитування
8.

Лурін І. А. 
Сучасні погляди на діагностику та лікування гострого апендициту (огляд літератури) [Електронний ресурс] / І. А. Лурін, Г. Г. Макаров, Є. В. Цема, О. В. Оссовський // Проблеми військової охорони здоров'я. - 2012. - Вип. 34(1). - С. 108-116. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/prvozd_2012_34(1)__21
Попередній перегляд:   Завантажити - 391.657 Kb    Зміст випуску     Цитування
9.

Лурін І. А. 
Ушкодження червоподібного відростка і дивертикула Меккеля при вогнепальних пораненнях живота [Електронний ресурс] / І. А. Лурін, Е. М. Хорошун, О. О. Воровський, В. В. Негодуйко, В. В. Макаров, С. І. Панасенко, К. В. Гуменюк, О. В. Оссовський, Т. П. Якімова, Р. В. Салютін // Український журнал клінічної хірургії. - 2023. - Т. 90, № 2. - С. 19-23.
Мета роботи - визначення особливостей ушкоджень червоподібного відростка і дивертикула Меккеля при вогнепальних пораненнях живота та тактики їх хірургічного лікування. Проведений аналіз вогнепальних поранень живота засвідчив наявність ізольованих та поєднаних ушкоджень червоподібного відростка і дивертикула Меккеля у 0,18 і 0,06 % пацієнтів відповідно. Всі поранені - чоловіки, їх середній вік становив (32 +- 0,3) року. Осколкові поранення були у 92,4 % пацієнтів, кульові - у 7,6 %. Переважали ушкодження основи червоподібного відростка при його низхідному положенні, ушкодження червоподібного відростка і дивертикула Меккеля поєднувалися з ушкодженням тонкої та/або товстої кишки. Всі ушкодження дивертикула Меккеля і червоподібного відростка були виявлені під час операції. Всі госпіталізовані пацієнти мали больовий синдром, ознаки перитоніту та вільну рідину в малому тазу. Хірургічна тактика полягала у видаленні червоподібного відростка (у 2 пацієнтів лапароскопічно), а при пораненнях дивертикула Меккеля обсяг оперативного втручання включав клиноподібну резекцію ділянки тонкої кишки з дивертикулом або сегментарну резекцію кишки з формуванням ілеоілеоанастомоза бік у бік. Висновки: ушкодження червоподібного відростка і дивертикула Меккеля є рідкою бойовою травмою, яка зустрічається при поєднаному ушкодженні кишечника, що зумовлює необхідність його ретельного інтраопераційного огляду. Оперативна тактика при ушкодженнях червоподібного відростка і дивертикула Меккеля полягає в їх видаленні та відновленні цілісності кишечника і може бути реалізована з лапароскопічного доступу.
    Зміст випуску    Реферативна база даних

Повний текст публікації буде доступним після 01.03.2025 р., через 301 днів

 
Відділ наукової організації електронних інформаційних ресурсів
Пам`ятка користувача

Всі права захищені © Національна бібліотека України імені В. І. Вернадського